Аличу недарма називають «вишнесливою» — це дика гірська слива з Кавказу з вираженою кислинкою та легкою терпкістю. У варенні ці риси перетворюються на перевагу: готовий продукт виходить кисло-солодким, прозорим, наче бурштин, із вплавленими в густу масу ядрами волоських горіхів.
Алича походить із Кавказу, де її культивують уже понад п'ять тисяч років, і саме там склалася традиція заготовок із цієї сливи — від соусу ткемалі до фруктових пастил тклапі. Горіхи в цьому варенні не випадкові: волоський горіх — ще один характерний кавказький інгредієнт, що додає страві щільності та легкої маслянистості.
Що варто знати
Тим, хто любить солодше, не варто збільшувати кількість цукру — краще доповнити заготовку абрикосами чи персиками або додати гвоздику й ваніль: їхній насичено-фруктовий аромат пом'якшить різкий смак дикої сливи. Варіть на повільному вогні й знімайте піну — так сироп залишиться прозорим. Якщо ягоди дрібні, кісточки можна не виймати, але для гладшої текстури їх краще видалити після першого проварювання. Горіхи додавайте лише в другій половині варіння, інакше вони розваряться й дадуть гіркоту.
Розкладайте гаряче варення у стерилізовані банки й закупорюйте — у прохолодному темному місці воно стоїть усю зиму. Подавайте до чаю, з млинцями або як начинку для випічки.
Аличу переберіть і промийте.
Зваріть цукровий сироп і остудіть. Викладіть у сироп ягоди й варіть близько 1 години. Потім додайте горіхи й варіть ще приблизно годину.
Поживність: Калорійність: 612 ккал · білки 5 г · жири 13 г · вуглеводи 126 г (на порцію, орієнтовно)
