Молоко в цьому супі ніколи не вливають прямо в киплячий бульйон — спершу з нього роблять соус на борошняній засмажці, і саме тому страва не згортається пластівцями, а стає оксамитово густою. Борошно підрум'янюють на вершковому маслі до легкого горіхового відтінку, потім розводять теплим молоком, помішуючи без пауз; холодне борошно й поспіх — головна причина грудочок.
Вешенки тут доречніші за багато інших грибів: їх не треба відварювати заздалегідь, вони швидко смажаться й лишаються пружними, тож у тарілці відчуваються шматочками, а не грибною кашею. Цибулю з грибами доводять до золотистого кольору окремо — на цьому етапі випаровується грибна волога, без якої смак був би водянистим. Кубики картоплі варяться просто в бульйоні й дають супу тіло. Замість вешенок беруть печериці, аромат буде скромнішим, а яловичий бульйон легко міняється на курячий чи овочевий. Кріп кладуть лише в тарілку — у гарячій каструлі він за хвилину втрачає свіжість.
Картоплю очистіть, наріжте кубиками, викладіть у готовий бульйон і варіть на середньому вогні.
Борошно підрум'яньте на вершковому маслі та розведіть молоком. Помішуючи, зачекайте, поки суміш загусне.
Цибулю й гриби наріжте та обсмажте до золотистого кольору цибулі.
У каструлю з бульйоном і картоплею влийте молочний соус, викладіть цибулю з грибами й проваріть усе разом на помірному вогні.
Під час подачі притрусіть рубленою зеленню кропу.
