Мариновані сливи балансують десь між десертом і закускою: кисло-солодкі, з чіткою корицевою нотою, вони однаково доречні до чаю й на м'ясній тарілці. У грузинській та балканській традиціях такі сливи подають до печені, дичини та шашлику — кислинка добре ріже жир.
Уся справа у виборі сировини. Беріть стиглі, але щільні плоди, що тримають форму; м'які й перезрілі під гарячим маринадом миттєво розлазяться на пюре. Перша заливка окропом (5–10 хвилин) прогріває сливи й трохи розм'якшує шкірку, а друга — вже пряним маринадом — замикає аромат кориці всередині банки.
Про варіант без оцту. Авторка зізнається, що інколи робила ці сливи взагалі без оцту: смак виходить ніжнішим, ближчим до варення, але й зберігається гірше — таку банку тримайте в холоді й з'їдайте першою. Класична версія з оцтом спокійно стоїть усю зиму.
Стиглі плоди з щільною м'якоттю укладіть у банки.
Один раз залийте окропом на 5-10 хвилин.
Воду злийте, залийте киплячим маринадом до країв і закупорте.
