
Логіка цієї страви — нічого не викидати: курку відварюють, м'ясо знімають із кісток, а бульйон, у якому вона варилася, одразу стає рідиною для соусу. Такі збірні гарячі страви з курки, шинки й печериць були основою святкового столу тоді, коли з однієї тушки треба було нагодувати велику родину, а маслини рахували поштучно.
Соус і сир
Ложку борошна вмішують просто у сковороду з обсмаженою цибулею, грибами й шинкою — по суті це заправка на жирі, який гриби й шинка вже віддали. Вливайте бульйон поступово й помішуйте: борошно має розійтися до того, як маса потрапить у форму, інакше в соусі лишаться грудочки. Сметану додавайте до теплого, а не киплячого бульйону — від різкого нагріву вона може згорнутися в крупинки.
Сир беріть м'який і тягучий: моцарелу, сулугуні, молоду гауду. Твердий пармезан дасть суху скоринку без тієї плавленої ковдри, заради якої страву й накривають сиром. Маслини тут не декор, а протива: їхня солонувата гіркота розбиває жирність сметани й сиру. Замість цілої тушки зручно взяти філе стегон — воно лишається соковитим і після відварювання, і після запікання. На гарнір — відварна картопля чи рис, які вбирають соус.
Відваріть курку до готовності, зніміть м'ясо з кісток і дрібно наріжте.
Цибулю нашаткуйте й обсмажте разом з нарізаними шампіньйонами та шинкою до золотистого кольору.
Додайте столову ложку борошна і нарізане куряче м'ясо, влийте трохи бульйону й продовжуйте обсмажувати, поки соус трохи загусне.
Перекладіть усе в глибоку форму, залийте курячим бульйоном зі сметаною, вкладіть маслини, накрийте кришкою і поставте в духовку.
Запікайте близько 15 хвилин, потім посипте тертим м'яким сиром і поверніть у духовку, поки сир не розплавиться в апетитну скоринку.





