Гарбуз тут виконує три ролі одночасно: він і горщик, і інгредієнт, і єдине джерело рідини. Крупу засипають сухою, води не додають — під час запікання стінки віддають сік усередину, рис його вбирає й заразом бере на себе солодкість та аромат печеного гарбуза. Стінки за той самий час доходять до м'якості ножа, тож страву ріжуть наскрізь і подають скибками, як пиріг.
Гарбуз як посуд
- Заповнюйте не більше ніж наполовину: крупа збільшується вдвічі-втричі й підважить кришку, якщо їй тісно.
- Волокна вибирайте начисто, але м'якуш не зшкрібайте до кірки — саме він і дає сік. Якщо гарбуз попався сухуватий, долийте всередину півсклянки гарячої води чи молока.
- Деко застеліть пергаментом: гарбуз майже завжди підтікає знизу, а цукристий сік пригорає до металу намертво.
Крупа диктує час при 200 °C: рис буде готовий приблизно за годину, пшоно трохи швидше, а перлівку варто заздалегідь відварити до напівготовності, інакше стінки розповзуться раніше, ніж вона розм'якне. Урюк дає кислувату фруктову ноту, морква — рівну м'яку солодкість; за тим самим принципом працюють родзинки чи чорнослив. Виносьте гарбуз до столу цілим і розрізайте вже при гостях — це половина враження.
У гарбуза середньої величини зріжте верхівку — вона стане кришкою.
Ложкою вийміть насіння й волокна, добре зачистіть стінки зсередини.
У отриманий гарбузовий «горщик» засипте чисто промитий рис (або пшоно чи перлову крупу) та урюк або нарізану кубиками моркву — приблизно до половини об'єму.
Додайте цукор за смаком.
Накрийте зрізаною кришкою, поставте гарбуз на деко й запікайте в духовці при 200°C до м'якості крупи та стінок гарбуза.
Розрізайте гарбуз разом із кашею й подавайте порційними шматками.
