Гаспачо — холодний томатний суп, душа андалузького літа. Цей варіант від ресторану «Чердак» побудований на двох видах томатного соку — свіжовичавленому й пакетованому, — а ночівля з розмоченим білим хлібом і базиліком дає густішу, насиченіше «помідорну» текстуру. Червоний винний оцет і крапля табаско додають яскравої кислотно-гострої ноти, типової для іспанського оригіналу.
Класичне гаспачо родом з Андалусії, де його готували селяни з черствого хліба, олії, оцту й того, що було під рукою з городу. Хліб тут — не випадковість, а історична основа супу: він загущує й оксамитує консистенцію. Подача з окремими мисочками рубаних овочів («гарнітура») — теж андалузька традиція, що дозволяє кожному зробити суп під себе.
Секрети страви
- Ночівля обов’язкова: за цей час смаки об’єднуються й суп стає насиченіше помідорним. Не пропускайте цей крок.
- Використовуйте дуже стиглі помідори або якісний сік без цукру; кислуватий сік зіпсує баланс.
- Зелень додавайте в самий останній момент перед подачею, щоб вона не потемніла.
Подавайте гаспачо добре охолодженим, бажано в прохолодну спеку. Зберігається в холодильнику до двох діб, але смак найкращий першого дня; перед подачею перемішайте, бо суп може розшаруватися.
Змішайте томатний сік, додайте оцет, рубаний базилік і хлібний м’якуш. Капніть соусу табаско. Залиште на ніч настоятися. Уранці збийте блендером, процідіть, посоліть і поперчіть за смаком. Охолодіть.
Розлийте суп по тарілках, посипте рубаною зеленою цибулею та збризніть оливковою олією. Подавайте разом із крупно нарізаними огірками й скибочками селери. Окремо подайте дрібно порубані червону цибулю та червоний перець, щоб кожен за смаком додав їх у свою тарілку.
Поживність: Калорійність: 150 ккал · білки 4 г · жири 7 г · вуглеводи 20 г (на порцію, орієнтовно)
