Ця старовинна заготовка з півдня показує, як солили перець ще до появи оцтових маринадів: смак дає природне бродіння, а не консерванти. Плоди наповнюють ароматним корінцевим фаршем із петрушки, селери та моркви — тож у банці ви одразу отримуєте і закуску, і готову овочеву заправку до борщу.
Ключова деталь, яку легко проґавити: насіння й плодоніжку з перцю тут навмисно не видаляють — вони тримають форму плоду під час засолювання й не дають фаршу висипатися. Саме тому кожен перчик додатково обв'язують ошпареним стеблом селери, наче маленький пакунок.
Що варто знати
- Беріть м'ясисті товстостінні плоди — тонкі під гнітом розповзаються.
- Гніт має бути таким, щоб розсіл повністю вкривав перець: контакт із повітрям призводить до цвілі.
- Перші 3–4 дні тримайте посуд у теплі для старту бродіння, потім переносьте в холод — льох чи холодильник.
Подають такий перець холодним, збризнувши олією, до вареної картоплі чи м'ясних страв.
У петрушки та селери використовуйте лише коріння. Разом із морквою витримайте його 3 хв у окропі, очистіть від шкірки та наріжте стовпчиками, цибулю — кружальцями.
Посоліть овочі до смаку, перемішайте та обсмажте на олії. Цією начинкою наповніть перець, закладаючи фарш через поздовжній розріз на плодах. Насіння та плодоніжки не видаляйте.
Пучок селери опустіть в окріп на 2-3 хв, а потім обв'яжіть ним кожен фарширований плід.
Щільно вкладіть перець у посуд для засолювання, накрийте серветкою, зверху покладіть дерев'яне коло та гніт. Залийте розсолом із води, солі та прянощів.
