Смородина — найвдячніша ягода для морозилки, і жодних хитрощів
їй не потрібно. Помити, обсушити, розкласти в пакет —
і вона пролежить до дванадцяти місяців, вийшовши звідти майже такою,
якою туди потрапила.
Причина в шкірці. У смородини вона щільна й пружна,
на відміну від малини з її порожнинами чи полуниці, яка на дев’яносто
відсотків складається з води. Кристалам льоду тут просто нічого рвати:
ягода тримає форму, і після відтавання не розтікається калюжкою.
Тому смородину, на відміну від малини, можна спокійно мити —
вода лишиться зовні, а не всередині.
Обсушити після миття все ж треба, і не заради ягоди, а заради зручності:
волога між ягодами змерзається в брилу, від якої взимку доведеться
відколювати шматки. Розстелити на рушник на пів години —
цього досить, а хто хоче зовсім сипучу заморозку, той спершу
підморожує ягоди в один шар на дошці.
Гілочки можна не обривати. Це чи не єдина ягода, з якою цей крок
справді необов’язковий: у компоті вони не заважають, а перед випічкою
з мороженої смородини гілочки відходять самі, варто ягоду струснути в мисці.
Хвилина роботи замість вечора.
Чорна, червона й біла поводяться однаково, з єдиною поправкою:
червона й біла кисліші, тож у десерт їх морозять із цукром —
приблизно 150 г на кілограм. Чорну підсолоджувати немає потреби.
Взимку смородина йде в компот, кисіль, начинку для пирога й соус до м’яса —
і всюди прямо з морозилки. Розморожувати її не треба ніде,
крім одного випадку: якщо потрібне пюре, тоді разом із соком і в блендер.
Далі за темою:
Чи можна заморожувати малину ·
Чи можна заморожувати полуницю ·
Скільки зберігається компот у банці ·
Що приготувати зі смородини





