Класична італійська панакота тут отримує несподіваний трав'янистий акцент: гарячі вершки наполягають із зеленим базиліком, який віддає свіжий, ледь анісовий аромат. Після проціджування десерт лишається кремово-білим, без зелених вкраплень, тож контраст смаку й вигляду стає приємним сюрпризом.
Малиновий соус, протертий через сито, додає кислої ягідної ноти, що врівноважує жирність вершків 38%. Желатин дозований так, щоб панакота тремтіла, а не стояла гумовою, — саме за цю ніжну, ледь нестійку текстуру десерт і цінують.
Що варто врахувати: Пластинки желатину обов'язково замочуйте в холодній воді, а вводьте у вершки, що вже зняті з сильного вогню, — від кипіння желатин втрачає здатність застигати. Базилік не кип'ятіть довго: 15 хвилин на тихому вогні достатньо, інакше з'явиться гіркота. Свіжий базилік ароматніший за сушений. Малину можна замінити полуницею чи ожиною; обов'язково протріть соус через сито, щоб позбутися кісточок.
Для ефектної подачі обсмажте кілька листочків базиліка у фритюрі, обсушіть і присипте цукровою пудрою — хрусткі базилікові чипси дадуть контраст ніжній панакоті. Десерту потрібно щонайменше 6 годин на застигання, тож готуйте його з вечора.
У сотейнику з'єднайте малину (якщо використовуєте свіжу, залиште кілька ягідок для прикраси), 1 ст. л. цукру та 50 мл води, доведіть до кипіння й зніміть з вогню. Подрібніть у блендері й пропустіть через сито.
В іншому сотейнику з'єднайте вершки з молоком. Додайте решту цукру, поставте на вогонь. Щойно суміш закипить, киньте базилік (кілька листочків залиште для прикраси). Томіть на тихому вогні 15 хвилин. Пропустіть через сито. Потім додайте попередньо замочений желатин, добре перемішайте, щоб желатин розійшовся.
Розлийте вершково-базилікову суміш по піалах чи формочках, приберіть у холодильник і залиште щонайменше на 6 годин.
Готову панакоту полийте малиновим соусом, прикрасьте листочками базиліка та ягодами, якщо хочете.
Поживність: Калорійність: 480 ккал · білки 5 г · жири 42 г · вуглеводи 22 г (на порцію, орієнтовно)
